Виховання дитини є дуже складним завданням, яке не передбачає універсального «рецепту». Кожна дитина розвивається по-своєму, в кожній сім'ї панує особлива атмосфера і батьки по-різному підходять до виховання свого чада. Проте є певні помилки, які дуже часто допускають багато батьків, не розуміючи, що шкодять дитині і подальшому формуванню її характеру.

         Поширеною є гіпопротекція, коли дитині надається підвищена свобода дій. Вчинки не контролюються, батьки практично нічого не знають про те, з ким і де проводить час їх дитина, чим вона захоплюється. В такому випадку батьки лише формально виконують свої обов'язки і функції, абсолютно не вкладаючи у виховання дитини особистого досвіду, через чого вона змушена шукати потрібні їй для розвитку і морального зростання норми і цінності поза сім'єю, що часто закінчується трагедіями.

         Зворотною стороною даної помилки є гіперпротекція, коли виховання передбачає підвищену увагу, прагнення контролювати поведінку дитини, зробити так, щоб вона повністю копіювала ціннісно-нормативну систему батьків. Така система виховання ігнорує особу як таку, внаслідок чого різко падають адаптивні здібності особи – дитина конфліктує з однолітками, відчуває себе безпорадним в соціумі, займає споживчу позицію.

         Особливо серйозні наслідки виявляються в підлітковому і юнацькому віці – людина, якої в дитинстві опікали і контролювали, мало на що здатна сама, але при цьому займає досить яскраво виражену споживчу позицію. Молодій психіці важко встояти перед спокусами, від чого страждають, як правило, батьки, вимушені потурати витребенькам чада, – то воно хоче новий Мерседес замість Мазди, то терміново стає необхідним iPhone або стильний одяг. Якщо бажання не виконуються, це приводить знову до конфліктів, які провокують ще більшу відірваність дитини від світу.

         Часто зустрічається і так зване «мімозне виховання», коли основна мета батьків полягає в задоволенні всіх витребеньок дитини (причому, не тільки в матеріальному плані, але й і в психологічному), прагненні позбавити її від труднощів. У результаті дитина виростає ексцентричною, постійно вимагаючою уваги з боку інших людей, такою, що забуває про те, що навколишні теж особи зі своїми проблемами і прагненнями. Зростаючи, така людина не може справитися з тим, що світ крутиться не навколо неї і переживає серйозні психологічні травми.

         Зворотною стороною даної помилки є емоційне відкидання, коли дитину виховують за принципом Попелюшки – батько і мати обтяжуються дитиною, що гостро відчуває це. Особливо серйозною стає проблема, якщо в сім'ї є ще одна дитина, яка отримує від батьків явно більше тепла і ласки. Таке виховання сприяє розвитку підвищеної образливості і скритості, чутливості і ранимості, нерідко провокуючи і психологічні проблеми і навіть сильні розлади, лікувати які потім доводиться довго і важко.

Контент завантажено з ресурсу

 http://ltk.tredu.vn.ua/sotsalno_-_psihologchna_sluzhba/