1. Надихайте дитину на розповідь про шкільні справи.

Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням на зразок: «Як минув твій день у школі?»чи «Яку ти сьогодні отримав оцінку?». Щотижня обирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події й деталі, про які дитина повідомляє вам, використовуйте їх надалі для того, щоб починати такі бесіди про школу. Крім того, обов'язково запитуйте у вашої дитини про її однокласників, справи в класі, шкільні предмети, педагогів.

 2. Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поводження й взаємини з іншими дітьми.

Без вагань поговоріть з учителем, якщо ви відчуваєте, що не знаєте про шкільне життя вашої дитини, або про її проблеми, пов'язані зі школою, або про взаємозв'язок її шкільних і домашніх проблем. Навіть якщо немає особливих приводів для занепокоєння, консультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз на місяць. Під час будь-якої бесіди з учителем висловіть своє прагнення зробити все можливе для того, щоб поліпшити шкільне життя дитини. Якщо між вами й учителем виникають серйозні розбіжності, докладайте всіх зусиль, щоб мирно розв'язати їх.

3. Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.

Ваша дитина не повинна розцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність — як покарання. Якщо дитина навчається добре, частіше радійте, можна навіть улаштовувати невеликі свята із цього приводу. Але виявляйте свою заклопотаність, якщо в дитини не все добре в школі, і, за потреби, наполягайте на старанному виконанні нею домашніх і класних завдань.

 Намагайтеся, наскільки це можливо, не встановлювати покарань і заохочень: «Ти на півгодини більше можеш подивитися телевізор за гарні оцінки, а на півгодини менше — за погані». Такі правила самі по собі можуть призвести до емоційних проблем.

4. Знайте програму й особливості школи, де вчиться ваша дитина.

 Вам необхідно знати, яким є шкільне життя вашої дитини, і бути впевненими, що вона здобуває гарну освіту в хороших умовах. Відвідуйте всі заходи й зустрічі, організовані батьківським комітетом і педагогічним колективом. Використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатися, як ваша дитина навчається.

 5. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі.

 Установіть разом із дитиною спеціальний час, коли потрібно виконувати домашні завдання, отримані в школі, і стежте за виконанням цих настанов, що допоможе вам сформувати позитивне ставлення до навчання. Продемонструйте свій інтерес до домашніх завдань і переконайтеся, що дитина має все необхідне для їх щонайкращого виконання. Однак, якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.

 6. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. 

 З'ясуєте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім установіть зв'язок між її інтересами й предметами, що вивчають у школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, за якою поставлений фільм, що сподобався. Або любов дитини до ігор можна перетворити на прагнення дізнаватися що-небудь нове. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, у домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати якусь поверхню.

7. Особливі зусилля докладайте для того, щоб підтримувати спокійну й стабільну атмосферу вдома, коли в шкільному житті дитини відбуваються зміни.

 Такі події, як перші кілька місяців у школі, початок і закінчення кожного навчального року, перехід із початкової школи до середньої і старшої, можуть призвести до стресу дитини шкільного віку. За будь-якої можливості намагайтеся уникнути значних змін або порушень у домашній атмосфері протягом цих подій. Спокій домашнього життя вашої дитини допоможе їй ефективніше розв'язувати проблеми в школі.